Ein bewegender Abend/Зворушливий вечір – der „andere Donnerstag“ in Friedland

Am 10. Oktober haben wir zum zweiten Mal in diesem Herbst den „anderen Donnerstag“ gefeiert. Diesmal waren alle Gemeinden des Dekanates eingeladen, sich gemeinsam mit der ukrainischen Gemeinde in St. Norbert in Friedland zu versammeln, wo das Gemeindeleitungsteam alles mit viel Umsicht und Liebe vorbereitet hatte.

Wie schon im vergangenen Monat in Bovenden, standen wieder vier Priester zur Konzelebration am Altar; Hauptzelebrant war Dechant Schwarze. Wieder waren beide Sprachen zu hören – diesmal in der ersten Lesung der Messe, vor allem aber im Gesang. Für die typischen ukrainischen Gesänge war eine Ukrainerin extra aus Salzgitter angereist. Mit ihrer wunderschönen Stimme brachte sie den ganzen Kirchenraum zum Klingen und lud zum Mitsingen ein. Die deutschen Lieder übernahm mit ihrer ebenfalls sehr schönen Stimme die Organistin von Sankt Norbert und begleitete sie auf der Orgel.

Besonders eindrucksvoll waren zwei ukrainische Beiträge: das gemeinsam gesungene Gedenken der Verstorbenen und – zum Abschluss der Messe – eine alte ukrainische Hymne als Bitte um Gottes Schutz und Segen für die Ukraine. Dabei wurde plötzlich spürbar, dass diese Feier nicht einfach ein frohes Treffen zweier Sprachgruppen war. Hier trugen Flüchtlinge, die dem Grauen des Krieges entkommen waren, ihre Erlebnisse, ihre Sorgen, ihren Kummer und ihre Hoffnung vor Gott. Dadurch wie auch durch die Begegnungen und Erzählungen beim anschließenden gemeinsamen Abendessen wurde dieser „Andere Donnerstag“ zu einem „Ganz anderen Donnerstag“: Hier ging es um weit mehr als um einen fröhlichen Austausch der Kulturen und ein Teilen von Speis und Trank. Hier fühlte man sich plötzlich hineingenommen in die Welt und die aktuelle Situation unserer ukrainischen Schwestern und Brüder. Es war eine Einladung zu echter, herzlicher innerer Anteilnahme, der sich niemand entziehen konnte. Ein bewegender Abend.

Ingrid Stampa


10 жовтня ми вдруге цієї осені святкували „інший четвер“. Цього разу всі парафії деканату були
запрошені зібратися разом з українською громадою в церкві св. Норберта у Фрідланді, де
парафіяльне керівництво підготувало все з великою турботою і любов'ю. Як і минулого місяця в
Бовендені, знову чотири священики стояли біля вівтаря для співслужіння; головним
священиком був декан Шварце. Знову звучали обидві мови - цього разу в першому читанні
меси, але передусім у співі. Для типових українських піснеспівів приїхала українка з
Зальцґіттера. Своїм прекрасним голосом вона змусила всю церкву резонувати і запрошувала
людей підспівувати. Німецькі пісні вона співала своїм прекрасним голосом у супроводі
органістки Сант-Норберта.

Особливо вразили два українські внески: спільно заспіване вшанування пам'яті померлих і -
наприкінці меси - старовинний український духовний гімн як благання про Божий захист і
благословення для України. Раптом стало зрозуміло, що це святкування було не просто
щасливою зустріччю двох мовних груп. Тут зібралися біженці, які втекли від жахів війни, і
донесли свій досвід, свої переживання, свої тривоги, свою скорботу і свою надію перед Богом.
Через це, а також через зустрічі та розповіді за вечерею, що відбулася після цього, цей „Інший
четвер“ став „Зовсім іншим четвергом“: йшлося про набагато більше, ніж просто щасливий
веселий обмін культурами і спільне споживання їжі та напоїв. Тут раптом ви відчули себе
зануреними у світ і сучасне становище наших українських сестер і братів. Це було запрошення
до щирого, сердечного співчуття, перед яким ніхто не зміг встояти. Зворушливий вечір.

Інгрід Штампa